Холодне Сонце засновано на початку цього тисячоліття, у 2001 році. Перший виступ вiдбувся 15 лютого 2002 року - саме цю дату прийнято вважати офiцiйним днем народження "Холодного Сонця".

Після постійних пошуків людей спільної ідеї та спільної стихії з оригінального складу залишився тільки харизматичний лідер гурту - Василь Гоцко. Не звертаючи уваги на злий шепіт долі, оригінальна суміш gothic rock та love metal, яку критики охрестили "меланхолійною готикою", впевнено починає займати перші місця в Top40, HitTon та інших українських радіочартах. Характиризуючи незвичну стилістику гурту, преса проводить асоціації з музикою таких зірок темно-романтичної хвилі як HIM і THE 69 EYES. Випадково опинившись на престижному фестивалі "Перлини Сезону-2004", Холодне Сонце з ходу займає друге місце і виводить похмуру естетику готики на ТВ-екрани країни.
Наступна сторінка пергаменту життя готик-рокерів з Холодного Сонця називається "Промені сліз" і є їх першим откровенням на широкий загал...
На початку 2005 Холодне Сонце виграло конкурс реміксів відомої австрійської готик-группи L’ame Immortelle і ремікс гурту був виданий на студії BMG.
Літом 2005 Холодне Сонце буде представляти українську готик-сцену на найбільшому у Східній Европі фестивалі Castle Party.

Дискографія:
"Промені Сліз", 2004
"The Shadow Of Love", 2004

Концертна програма складається як з старих гітів-бойовиків (серед яких беззаперечним є “ТАК!”), також і з нових утворів. Нещодавно група записала кавер-версії пісень "Never Let Me Down Again" від Depeche Mode та "Christendom" від Paradise Lost. Лірика AUDI SILE це кохання і смерть, проблеми соціуму та внутрішні пошуки себе.
Група працює у власній домашній студії в місті Козова, де й записаний дебютний альбом DeMonsteRation.
Влітку 2006р. вокалістка Інна переїжджає до Києва. Зараз група в процессі запису альбому на одній з найкращих студії Києва.

Учасники:
Віталій Фльонц - вокал, програмування
Віталій Усік - гітара
Інна Корнелюк - вокал
Анна Вольф - клавішні
Руслан Дрозд - бас-гітара

Дискографія:
2005 - DeMonsteRation

За досить стислий термін було підготовлено концертну програму, до якої увійшли як нові пісні так і старі пісні "Lieben Nachtigall" переаранжовані Іваном Забалуєвим.

"Вінки" спробували пробитись на "Червону Руту", але не пройшли відбірковий тур. Як потім тактовно пояснили організатори: "Музика у вас гарна і професійна, але нам потрібно щось веселе і життєстверджуюче". Після цього "Вінки" вирішили ні в яких фестивалях-конкурсах участі не брати, а самим вибирати де і як виступати.

Переживши деякий творчий спад і організаційні негаразди (вихід Ірини Пазиненко, згодом Тараса Лютого і Гени Собуцького). "Вінки" потроху оговтались і в оновленому складі: Інна Карзанова-вокал; Євген Гончаренко - ідея, музика, гітара; Іван Забалуєв - звук, аранжування, запис, зведення, програмування, гітара, взялись до роботи. Євген Гончаренко пише нові пісні. Іван Забалуєв їх аранжує і переаранжовує старі. Звук став більш жорстким і яскравим явно тяжіючи до індастріелу, музика більш наповнена глибоким народним мелодизмом і похмурим "готичним" настроєм. "Вінкам" явно пішло на користь, те що Іван Забалуєв вийшов зі своєї "звукорежисерської" тіні, і взяв до рук гітару. Також явно на своєму місці почувається співачка Інна Карзанова, яка заради "Вінків" залишила роботу в Національній філармонії. Інна має дуже яскравий і своєрідний голос а також знає силу-силенну українських народних та обрядових пісень, те що якраз так потрібно "Вінкам"

Дискографія:
"Демо", 2000
"Демо", 2002
"Ruta-M’yata ",2005

Добавлено (2007-10-30, 1:22 Pm)
---------------------------------------------
Процес розвитку гурту рухався сам собою, зупинити його було вже неможливо.
Ще однією сходинкою став виступ на фестивалі «Рок-Січ» на Трухановому острові. На найбільшому в Україні рок-фестивалі «Полинове поле» виступали перед своїми кумирами дитинства – «ВІЙ» !
«Тарас Бульба» 2006 року приніс третє місце на фестивалі, а також холод і дощ, якими «нагородила» людей природа в другий і третій день фестивалю. «Полинове поле», мабуть, ніколи не забуде тих людей, що чекали їх виступу в другий день під дощем і вітром. Гурт в той день виступав останнім (після11 години вечора), в музикантів на сцені подих виходив парою, людям перед сценою мабуть було ще «приємніше».
Відразу після «Тараса Бульби» довелося вирішувати нову проблему- заміна вокаліста. На місце Юника Вадима запросили Андрія Марченка. Новому вокалісту довелося пройти нелегке випробування в новому колективі, першим його виступом з «Полиновим полем» була «Рокотека -2006», де львівські рок-гурти виступали разом із легендою похмурої важкої музики «Lake Of Tears».
На сьогоднішній день «Полинове поле» далі працює над новими піснями, експериментує з новим вокалом, постійно виступає на українських фестивалях і готується до запису дебютного альбому.
Шлях через безконечне поле полину продовжується…

Коротко про головне
Склад групи:
Андрій Кіндратович -- бас-гітара
Максим Лобзін -- гітара
Микола Максименко -- гітара
Андрій Малишев – ударні
Андрій Марченко -- вокал
Вікторія Романова -- вокал
Група взяла участь у фестивалях:
Байкер-фест “Західний вітер” (травень 2005, м. Львів)
“Тарас Бульба 2005” (липень 2005, м.Дубно) - 2-га премія Фестивалю
Готичний фестиваль “Некрополіс:Чорна ліра” (вересень 2005, Збаразький замок)
фестиваль "Рок.Львів" (вересень, 2005 м.Львів)
“Рокотека 2005” (листопад 2005, м.Львів) – Краща група фестивалю за голосуванням присутніх
“Western Metal Session” (лютий 2006,Тернопіль)
“РОК-СІЧ” (травень 2006, Київ)
«Тарас Бульба 2006» (липень 2006, Дубно) - 3-тя премія.
Виступ на розігріві шведської групи «Lake of Tears» в рамках фестивалю «Рокотека» (вересень, 2006, м.Львів)
Нівроку 2006 (жовтень 2006, м.Тернопіль)
Руйнація 2006 (грудень 2006, м. Львів)
Дискографія:
«Тарас Бульба 2005» live CD
Збірник «Ми Є» CD (готується до виходу)
Альбом-триб’ют групи «ВІЙ» CD (готується до виходу в листопаді 2006 року)

Виражається у прагненні показати людям усю велич світу через всілякі його як темні, так і світлі прояви. Зрештою – це боротьба за смак. Не всім дано слухати якісну музику, сприймати речі справжніми і красивими, відкриватися усім почуттям і емоціям. Готична культура складається з кількох пластів.
Світогляд

Внутрішній світ гота базується на скерованості до себе, до свого я. Вони високо цінують повноту людських переживань та емоцій. Вони романтики. Їх вирізняє з-поміж інших постійний пошук краси у всьому, що їх оточує, та постійне прагнення до вдосконалення себе і навколишнього. Їхній піднесено-містичний, таємничий вигляд і настрій налаштовують на філософські роздуми про сенс життя.
Історія виникнення

Сам термін «готика» має кілька значень. Готи – східногерманське плем’я, що у середньовіччі завоювало майже всю Європу. Також існує готичний художній стиль у європейській архітектурі, що припадає на ІІ–XV ст. Готичні споруди являють собою скеровані в небо будівлі, прикрашені дрібним ліпленням. Спрямованість вгору уособлює вічне прагнення людського духу до неба, до Бога.
Готи відрізняються від усіх усім. Вони не визнають дешевих цінностей сьогодення, простих і стандартних вчинків і почуттів. Їх часто люди не сприймають, не розуміють, комусь вони здаються занадто дивними, комусь зарозумними, хтось вважає їх депресивними і деструктивними... Але для них готика – їхній стиль, їхнє ставлення до світу, їхній шлях до добра і краси.
Одна моя знайома, коли я просив її пояснити, що таке готика, сказала: «У кожного своя готика». Останнім часом готика стає тою силою, що кидає виклик банальності, плинності, недовговічності, поверховості у поп-культурі і буденному житті. Це сила, що протиставляє себе сучасній «популярній» масовій культурі. І справді, основне гасло готів – бути собою, бути справжнім. Готика – це вічне.